Про цензуру

Читаю моторошні історії по хештегу #facebookdisabledme і бачу, що це пиздець.

Соціальні мережі роблять з користувачами усе, що заманеться. Від бану за фото цицьок до заборони цитувати «Катерину» Тараса нашого Григоровича. І головне, що користувач не може зробити нічого. Сперечатися з роботами марно.

Років 10–15 тому назад я сподівався, що ситуацію змінять stand-alone блоги та спільноти. Та, на жаль, все вийшло навпаки: «якщо тебе немає в інстаграмі, то тебе не існує». Срака-срака.

Я пишу цей текст у свій блог (один з) та одночасно копіюю у Твітер, бо хочу, щоб його хоч хтось побачив. Проте, ми ж знаємо, що Твітер не краще Фейсбука.

Як змінити все це? Чи є хоч якесь життя без соціальних мереж? Надсилайте ваші коментарі у вигляді pull-request’ів до цього поста в соціальній мережі Github.

Cross-post: https://twitter.com/kastaneda/status/1334147616901369859