Про цензуру в Верховній Раді


От лайно! І я знову не можу пройти мимо. От така сьогодні вийшла новина у, так би сказати, ЗМІ. Якщо «Лівий Берег» можна вважати ЗМІ.

У Верховній Раді працює єдиний телеканал і це не є цензурою, – Корнієнко

Наразі у Верховній Раді акредитовані 5000 журналістів, і необхідно перевірити кожного з них. Пресу повернуть до Ради лише тоді, коли безпе́кова ситуація буде відповідною.

Про це в інтерв’ю LB.ua повідомив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.

“Преса знаходиться у Верховній Раді. Канал «Рада» працює… Це наш телеканал… Ні, це не є цензурою. Це раніше до цього можна було апелювати. Тим більше у нас є багатий досвід відвідування парла́ментів інших держав. І ми бачимо, що там ситуація різна. Далеко не у всіх парла́ментах Європи є доступ журналістів до зали засідань. У багатьох випадках це реалізується за схемою, як є, наприклад, в Київра́ді. Так, на екран. Тому казати, що фізична неприсутність журналістів поряд з депутатами – це цензура, я так не вважаю. Цензура – це, коли державний цензор буде писати шановній пані Соні Кошкіній: «Такого числа́, в конкретній статті приберіть ці два рядки. Якщо ви це не зробите, то до LB.ua будуть якісь санкції». Оце цензура”, – заявив він.

Нешано́вні. Це відверта брехня. Є різні види цензури, і «державний цензор» то є лише один з них. Створення інформаційної монополії абсолютно точно є цензурою.