Є різні типи роботів: автономні з гнучкою поведінкою, автономні з жорстко заданою поведінкою, ну і дистанційно керовані. Хоча насправді все складніше, деінде границі розмиті, і одна й та сама залізяка може виступати в різних ролях.
На відео від Boston Dynamic можна побачити автономних роботів з дуже складним софтом, який у реальному часі реагує, має зворотній зв’язок і адаптується під оточуюче середовище. Це дуже круто, софт дуже різний, і завжди можна зробити ще крутіше.
На деяких рекламних відео можна побачити, як роботи роблять щось складне, чи то на кухні готують їжу, чи то великою групою танцюють. Якщо це ноунейм компанія і вона не дає додаткової інформації про софт, то майже напевно йдеться про відтворення завчасно підготованої програми. В цьому немає нічого поганого: по суті, індустріальні роботи на конвеєрі роблять те саме. Або, скажімо, 3D-принтер точно і акуратно виконує послідовність дій в форматі G-кода. Гнучкість там буває хіба що на найпростіших рівнях: «якщо спрацював кінцевий вимикач аварійної зупинки, зупинитися». Роботів такого типу дуже багато (хоча вони майже всі не антропоморфні), і такі роботи приносять користь.
І, нарешті, є дистанційно керовані роботи. Телемеханіка. Там замість софта є жива людина, оператор що сидить за пультом десь далеко. Або навіть група людей, які разом дистанційно керують одним апаратом.
Шо я хочу сказати.
Коли Boston Dynamic вкладає сотні тисяч людино-годин праці висококваліфікованих інженерів на розробку софта, який може замінити одного складського працівника, то насправді це робиться не для заміни низькооплачуваних складських працівників на дорогущих складних роботів. Так, робот може працювати 24/7, не буде красти і не вступить до профспілки. Але для більшості складів той робот Atlas не окупиться навіть за десять років. Ну, принаймні, поки такі роботи не стануть масовими і відносно дешевими.
Але при цьому я бачу великий простір для застосування дистанційно керованих роботів. Звісно не для того, щоб збирати щось на конвеєрі 24/7. Давайте уявимо, наприклад, доставку піци.
Що як 95% часу функціонування робота він працюватиме автономно і не дуже гнучко (коли треба просто рухатись по маршруту без перешкод), а решту 5% часу (складних ситуацій, коли треба обійти відкритий люк) «розрулюватиме» живий оператор? На перший погляд це тупо і невигідно, бо ми замінили живого кур’єра на комбінацію з живого оператора робота-кур’єра плюс дистанційно керівного робота-кур’єра. Але ж це може бути вигідно, якщо один оператор керуватиме десятьма роботами, перемикаючись на того якому потрібно обійти відкритий люк. Оператор робота-кур’єра може працювати дистанційно, не витрачаючи часу і грошей на коммьют. Оператори можуть працювати з іншого регіону, з іншої часового поясу, та хоч з іншої планети (привіт марсоходам). Оператор робота-кур’єра, взаємодіючи з клієнтами доставки, не заразить нікого грипом і не заразитися сам. Вже цікавіше, чи не так?
Є професії, в яких короткі періоди фізичної активності межують з тривалим очікуванням. Деякі задачі треба робити у віддалених чи навіть важкодоступних місцях. Бувають шкідливі умови праці. Все це потенційна сфера застосування телемеханіки.
Осьо. Сказав. Треба більше таких роботів і треба постійно вдосконалювати UI, от шо я скажу.