Феєричний камінг-аут. Знач так. Зізнаюся. що я пишу ці рядки з Visual Studio Code. Неймовірно, мені цей редактор (чи таки ця IDE) подобається.
Отакої.
Знаєте, а тут майже не гірше за Atom. (Чи то я давно не запускав Atom? Треба щось робить з цим). Ну, що досить логічно, бо vscode побудований на ньому. Мабудь, воно буде дуже сильно гальмувати на всіх моїх інших ноутбуках, крім останнього, більш-менш сучасного. Але відчуття дуже знайомі, ця швидкість та якась невимовна легкість у відображенні.
Я розумію, що над реднерингом мого шрифта та курсора працює вся моща вбудованого хрома, і що мій проц Core i7 дуже зайнятий, і що Vim у мертвому нерухомому urxvt швидкий насправді, а це чудо лише вдає що вона швидке. Важливо, що вдає це дуже вдало. Якась хитра психологія навколо курсора, скроллінга, шрифтів, css transitions і ще там чогось.
У мене немає чіткої позиції про Atom чи VSCode. Твердо знаю, що не хочу встановлювати цю хрінь у систему з її suid’ними бінарями. Зараз я використовую portable mode та запускаю code --no-sandbox з-під непривілейованого юзера, який навіть не sudoer. Гратися з цією штукою подобається. Ну просто аж свербить, як хочу писати код.
Он яка краса.
Дивіться, який у мене неймовірно великий шрифт, хаха. Знаєте у чому прикол? У звичайних IDE я роблю шрифт маленьким, бо там навігація — це біль.