У дуже різних фільмах, від бойовиків до фантастики, бувають сцени зі «спові́льненим часом».
Якщо це триллер, то на стоп-кадрі показують роздуми протагоніста, який типу саме в ту мить розкрив ворожий задум чи ще якось раптом Все Зрозумів™. Це красиво виглядає, але я сьогодні не про цей кіно́шно-психологічний штамп.
А фантастика та фентезі використовує «сповільнення часу» як самостійний сюжетний хід — типу, поки всі вороги́ навколо спові́льнилися, як мухи у варенні, наш герой встигає чи то ухилитися від кулі, чи утнути щось смішне.
Ну, очевидно, хто швидший і точніший, той і перемагає.
Нео у «Матриці» дуже швидкий, бо він Обраний. Видра Доктор Стрендж контролює час за допомогою магії. Ртуть з «Людей Ікс» — це мутант з надприродними здібностями, цим типу все сказано. (YouTube: Ртуть і сцена на кухні).
Я тут ось що подумав. За секунду надвисокої швидкості треба чимось розплатитися. Що як після такого фокусу персонажу предстої́ть проєба́ти літо? Або провали́тися на місяці і роки́ в режим «дім, робота, дім, робота»?